На початку грудня на значній частині території України встановився великий антициклон, який спричинив підвищений атмосферний тиск і, відповідно, майже повну відсутність опадів. Лише локально фіксувалися невеликі дощі та мряка. За інформацією фахівців НААН, такі умови стали характерними для більшості регіонів.
В Одеській області наприкінці листопада – на початку грудня спостерігалося нетипове для цього періоду тепло. Дослідники Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства відзначають, що за 28 листопада – 4 грудня в регіоні випала середня кількість опадів 14,1 мм, а за весь листопад сума опадів сягнула 95–195% норми. Перші дні грудня також принесли майже декадну норму, що позитивно вплинуло на зволоження ґрунту та формування сходів озимих культур.
Посівна кампанія озимини в регіоні майже завершена. Близько 40% площ уже перебувають у фазі кущення, ще приблизно 55% — у фазі 1–3 листків, а решта площ демонструє початок проростання. Незважаючи на завершення оптимальних строків сівби ріпаку озимого, аграрії Одещини продовжують його висівати, розраховуючи на м’яку зиму.
На Київщині третя декада листопада також забезпечила сприятливі умови для завершення активної вегетації озимини. Осінні обстеження засвідчили, що більшість рослин перебували у фазах третього листка та кущення, із густотою 334–487 рослин на 1 м² і висотою 9–12 см. Стан посівів оцінювався як добрий і відмінний.
У Львівській області, за даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, період із 27 листопада до 3 грудня також виявився теплішим за норму. Відсутність морозів та підвищення температури до +4–6°C порушили вимушений період спокою озимих. Якщо такі температури триматимуться й надалі, рослини знову активізують ростові процеси, що особливо вплине на пізні посіви.
Подібні зимові теплові аномалії, як нагадують науковці, уже неодноразово призводили до тимчасового відновлення вегетації в попередні роки. Саме тому всі площі під озиминою потребують постійного моніторингу протягом усього холодного періоду.
У Харківській області, згідно з даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, середня температура повітря наприкінці листопада відповідала показникам кінця жовтня та стала найвищою за весь час спостережень. Вторинні атмосферні фронти зумовлювали часті, хоч і невеликі опади у вигляді мряки та дощу. Достатнє зволоження ґрунту та підвищений температурний фон сприяли тривалому росту озимої пшениці.
Лише після 25–30 листопада із зниженням середньодобових температур до +5°C в області зафіксували припинення активної вегетації. Цей момент виявився майже на місяць пізнішим порівняно з багаторічними значеннями.
