Весняна посівна кампанія в Україні поступово переходить у більш активну фазу, охоплюючи не лише ранні зернові, а й технічні культури. Сільгоспвиробники вже розпочали роботи із закладання врожаю 2026 року, зокрема приступили до висіву соняшнику, сої та цукрових буряків. Така динаміка є типовою для кінця березня, коли погодні умови в більшості регіонів дозволяють виходити в поле.
За інформацією Міністерства економіки України, перші площі під цукровими буряками вже сформовані в кількох західних областях. Загалом цією культурою засіяно 12,8 тис. га, що становить близько 6% від запланованого обсягу. До робіт долучилися господарства Волинської, Львівської, Рівненської та Тернопільської областей, де традиційно сприятливі умови для вирощування буряків завдяки ґрунтово-кліматичним характеристикам.
Паралельно стартувала сівба інших технічних культур. Зокрема, на Рівненщині вже розпочали висів соняшнику, який залишається однією з ключових експортних культур України. У Львівській області зафіксовано перші посіви сої — наразі йдеться про 0,05 тис. га. Хоча площі поки невеликі, це сигналізує про поступове розгортання кампанії у ширшому масштабі.
Одночасно триває посів ранніх зернових культур, які традиційно відкривають весняний сезон польових робіт. Станом на 30 березня засіяно 461,4 тис. га, що відповідає приблизно 8% від запланованих площ. У розрізі культур ситуація виглядає так:
- пшениця — 52,6 тис. га, або 28% від прогнозу
- ячмінь — 245,8 тис. га, або 33%
- горох — 109,5 тис. га, або 40%
- овес — 49,5 тис. га, або 36%
Темпи сівби значною мірою залежать від погодних умов, рівня вологозабезпечення ґрунту та технічної готовності господарств. У багатьох регіонах аграрії намагаються максимально використати короткі сприятливі періоди, щоб дотриматися оптимальних агротехнологічних строків.
Загалом розширення посівів технічних культур, зокрема соняшнику та сої, пояснюється їх високою рентабельністю та стабільним попитом на зовнішніх ринках. Водночас правильне поєднання культур у сівозміні залишається критично важливим для збереження родючості ґрунтів і забезпечення стабільних врожаїв у наступні роки.
