У процесі підготовки до вступу в Європейський Союз Україна має діяти обережно, щоб адаптація до європейських стандартів не завдала шкоди вітчизняному агробізнесу. Йдеться насамперед про узгодження з ЄС темпів і механізмів запровадження нових правил, які відкривають доступ до європейських ринків, але водночас можуть створювати додаткові виклики для виробників.
На цьому під час регіонального діалогу «Агросектор на шляху до ЄС: де ми знаходимося та що чекає попереду», що відбувся у Вінниці, наголосив віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Він звернув увагу, що успіх інтеграції аграрного сектору до ринків Євросоюзу визначається одразу кількома ключовими чинниками.
За словами урядовця, вирішальну роль відіграють як дії держави, так і готовність самих виробників.
«Від готовності наших виробників буде залежати практично все, так як в нас є дві великих складові. Адміністративна готовність, - наскільки уряд і всі структури задіяні й співпрацюють з Європейським Союзом, і друге - готовність бізнесу», - підкреслив віцепрем’єр.
Окремо Тарас Качка зупинився на політичному контексті, в якому відбувається обговорення розширення доступу української агропродукції до європейського ринку. За його словами, ставлення до України з боку частини європейських фермерів і політиків формується не лише економічними, а й політичними аргументами.
«Ви знаєте, що Україну бояться. Україна - це такий «бабай» для європейських фермерів, яким лякають депутатів Європарламенту, Єврокомісію, для того, щоб наголосити на тому, що потрібно більше фінансової підтримки фермерам тощо. Очевидно, що до нас буде прискіпливе ставлення. Але це політика, це не регуляторна річ. Наша задача - показати, як ми можемо перейти на європейські правила», - зауважив урядовець.
У цьому контексті він підкреслив важливість зваженого підходу до гармонізації норм, зокрема у сфері засобів захисту рослин. Надто швидке та неузгоджене запровадження європейських вимог може створити додатковий тиск на аграріїв і викликати дисбаланси на внутрішньому ринку.
«Якщо ми говоримо про засоби захисту рослин, то неакуратний швидкий перехід на європейські правила може призвести до надмірного попиту на ЗЗР, які в Україні не пропонуються. Ми намагаємось зараз це дуже чітко пояснити і вести діалог з Єврокомісією», - пояснив посадовець.
Ще одним ключовим елементом європейської інтеграції для агросектору Тарас Качка назвав спільну аграрну політику ЄС. Вона охоплює питання регулювання виробництва, субсидування та підтримки фермерів і є одним із базових інструментів забезпечення продовольчої безпеки, стабільних доходів сільгоспвиробників та екологічної стійкості в країнах Євросоюзу.
За словами віцепрем’єра, для України наступним кроком має стати формування власних фінансових механізмів підтримки аграрної галузі, які відповідатимуть європейським підходам.
«Тепер нашим завданням є її наповнити грошима і розбудовувати фінансову підтримку агросектору», - резюмував Тарас Качка.
