Повномасштабна війна, втрати виробничих потужностей і логістики, а також зміни у світовій торгівлі змушують Україну переглядати підходи до розвитку економіки. В умовах обмежених ресурсів і зростаючої конкуренції на зовнішніх ринках дедалі більшого значення набуває не лише обсяг експорту, а й його якість, тобто частка продукції з високою доданою вартістю.
Під час ExportCreditForum міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що експорт залишається одним із ключових чинників економічної стійкості та відновлення країни. За його словами, нинішні виклики створюють потребу не просто зберегти присутність України на зовнішніх ринках, а й змінити саму модель експорту.
«Ми говоримо не лише про потребу зростання експорту як такого, а й про зміну його структури. Наш пріоритет — несировинний експорт. Розвиток такого експорту, нарощування продажів за кордон товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю — одне з ключових завдань політики «Зроблено в Україні». Маємо навчитися робити й експортувати більшу вартість у меншому обсязі: не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і машинобудування, не сою і ріпак, а олію та шрот. А також — відкривати нові експортні ніші по товарах із високою доданою вартістю», — цитує його слова пресслужба міністерства.
Така логіка відповідає загальносвітовим тенденціям, коли країни прагнуть зменшувати частку експорту сировини та збільшувати продаж готової або напівготової продукції. Для аграрного сектору це означає фокус на внутрішній переробці зернових і олійних культур, що дає змогу створювати додаткові робочі місця, збільшувати валютні надходження та зменшувати залежність від коливань світових цін на сировину.
Важливу роль у цьому процесі відіграє Експортно-кредитне агентство, яке забезпечує фінансову та страхову підтримку експортерів. У 2025 році ЕКА сприяло здійсненню експортних операцій на суму 10,43 млрд грн, що на 40% більше, ніж роком раніше. За оцінкою міністра, динаміка позитивна, однак для досягнення стратегічних цілей обсяги підтримки мають зростати, а саме агентство — стати одним із ключових інструментів стимулювання несировинного експорту.
Водночас минулий рік для зовнішньої торгівлі України виявився складним. Попри очікуване економічне зростання на рівні близько 2%, експорт товарів скоротився на 3% і становив $40,5 млрд, що навіть нижче показників 2022 року. Це свідчить про необхідність глибших структурних змін і активнішої взаємодії між бізнесом, фінансовим сектором та державою.
«Отже, виробникам, експортерам, фінансовим установам, державі є над чим працювати, і кращий результат дадуть спільні зусилля. Зокрема, виробники мають активніше просувати свою продукцію на зовнішніх ринках. Фінансові установи — пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. Держава — надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до експортних ринків», — вважає міністр.
У підсумку ставка на експорт олії, шроту, продукції машинобудування та інших товарів із високою доданою вартістю розглядається як один із базових елементів економічної стратегії України на період війни та післявоєнного відновлення.
