Сегмент ріпаку продовжує демонструвати стабільність, і це помітно як у внутрішній торгівлі, так і в експортних операціях. У кооперативі ПУСК повідомляють, що повернення сплачених мит позитивно впливає на розподіл ліквідності та роботу експортерів, які знову активізують операції.
Аналітики ПУСК зазначають:
«На європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні €477-480 за тонну. Є цінові коливання на 2-3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору. Ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до €500-510 за тонну».
За словами експертів, саме взаємозв’язок із соєю пояснює відсутність різких рухів: ріпак традиційно реагує на зміни світових цін на білкові й олійні культури. На ринок впливає і стабільний попит ЄС на ріпакову олію, який зростає через біоенергетичний сектор та зміни у політиці відновлюваних ресурсів.
В українській торгівлі ситуація повторює європейську картину. Середня ціна утримується на рівні 550-560 доларів за тонну, а переробні підприємства формують індикативи у межах 24-24,5 тисяч гривень за тонну.
У ПУСК додають:
«Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом».
Така активність переробників пов’язана з сезонним недобором сировини. У роки, коли пропозиція соняшнику менша за очікування, підприємства переключаються на ріпак, щоб зберегти завантаження потужностей.
У ПУСК також звертають увагу, що ринок входить у період планування врожаю 2026 року, а отже незабаром активізується форвардна торгівля. Перші цінові орієнтири вже озвучені.
Аналітики кооперативу повідомляють:
«Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430-435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні-серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень-березень. Ризиків по новому врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано».
Експерти наголошують, що такі ранні оцінки дозволяють агровиробникам формувати фінансову модель сезону, розраховувати собівартість і визначати оптимальну структуру посівів, не беручи на себе зайві ризики.
