В Україні планується масштабна модернізація сфери бджільництва, головний акцент у якій зроблено на цифровізацію. Серед ключових новацій передбачено створення єдиного державного реєстру пасік та запровадження ветеринарно-санітарних паспортів. Завдяки цьому стане можливим ефективніше відстежувати переміщення бджолиних сімей і контролювати якість продукції, що виходить на ринок.
Основою для таких змін став законопроєкт №5274-д «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл», зареєстрований у травні Комітетом з питань аграрної та земельної політики. Наразі документ очікує на перше читання у Верховній Раді. Представники уряду наголошують, що оновлення правової бази повинно здійснюватися з урахуванням європейських стандартів. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький пояснив, що нині тривають консультації з представниками ринку, аби врахувати необхідні правки до другого читання та уникнути ризиків для бізнесу під час впровадження нових норм.
Проблема незареєстрованих пасік вже давно турбує аграріїв. Такі господарства часто розташовуються поблизу полів, де використовуються засоби захисту рослин. У результаті це може призводити до масових випадків отруєння бджіл, що не лише шкодить галузі бджільництва, а й знижує врожайність культур. Крім того, відсутність офіційного обліку ускладнює контроль за кількістю бджолосімей у регіонах. Це іноді спричиняє надлишкове або недостатнє запилення, а отже, негативно відбивається на продуктивності посівів.
Учасники ринку додають, що реєстрація пасіки не є надмірно затратною процедурою, а в зонах бойових дій щорічні обстеження взагалі можуть проводитися безкоштовно. Проте чимало пасічників уникають реєстрації, оскільки вона потребує певних витрат і зусиль. Власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка зазначає, що деякі бджолярі, які утримують до 15 бджолосімей, вважають процедуру зайвими клопотами, а тому відмовляються від офіційного оформлення господарства.
Таким чином, ухвалення нового закону має вирішити низку проблем, які накопичувалися роками: від підвищення безпеки виробництва до створення прозорої системи обліку, що стане кроком до гармонізації українського бджільництва з європейськими нормами.
