Досвід українських аграріїв показує: ефективне залучення бджіл до запилення здатне суттєво підвищити врожайність основних культур. Так, ріпак за наявності комах-запилювачів додає в середньому 10–20% до валового збору, а соняшник — до 30%. Для того щоб один гектар посівів був якісно запилений, зазвичай достатньо чотирьох бджолосімей. Окрім збільшення врожаю, присутність бджіл на полі позитивно позначається на виповненості насіння, його однорідності та якості. Зростає і вміст олії, а також інших важливих компонентів у врожаї.
Аграрії наголошують, що співпраця між виробниками сільгосппродукції та пасічниками має не формальний, а стратегічний характер. Вона дозволяє зберегти популяцію запилювачів та водночас отримати стабільні врожаї. Важливим аспектом є і відповідальне використання засобів захисту рослин: заборона на фальсифіковані препарати та суворе дотримання правил внесення гарантують безпеку для бджіл.
Самі пасічники додають, що комунікація з аграріями відіграє ключову роль у запобіганні конфліктів. Доброзичливі відносини забезпечують баланс інтересів обох сторін. Проте й бджолярі мають власні зобов’язання — від належного догляду за комахами до обов’язкової реєстрації пасік. Це особливо актуально, адже кількість захворювань бджіл зростає, вони постійно мутують, і контроль стає дедалі важливішим.
Реєстрація пасік в Україні поки що залишається проблемним питанням. Формально процедура не надто витратна, у прифронтових зонах щорічні обстеження навіть проводяться безоплатно. Але чимало власників невеликих пасік — до 15 бджолосімей — вважають її зайвим клопотом. Наявність незареєстрованих господарств створює ризики для аграріїв: такі пасіки можуть бути розташовані поруч із полями, обробленими пестицидами, що підвищує загрозу отруєння комах і зрештою знижує врожайність культур. Також відсутність обліку ускладнює контроль за чисельністю бджіл у регіоні, а це може призводити як до недостатнього, так і до надмірного запилення.
Європейська Бізнес Асоціація закликає посилити роботу з легалізації діяльності пасічників. У профільних об’єднаннях уже діють ініціативи, спрямовані на впровадження системного контролю. Одним із кроків у цьому напрямку є законопроєкт №5274-д «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл». Документ пропонує цифровізацію галузі — створення єдиного реєстру пасік та ветеринарно-санітарних паспортів. Це дозволить відстежувати переміщення бджолосімей, контролювати якість продукції та підвищити прозорість ринку. Законопроєкт уже зареєстрований у Комітеті з питань аграрної та земельної політики й очікує на розгляд у парламенті.
Не менш важливим є й експортний аспект. В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» наголошують: без офіційної реєстрації пасіки та наявності ветеринарно-санітарного паспорта неможливо здійснювати легальні поставки меду на ринки Європейського Союзу. Це фактично блокує доступ до найбільшого світового ринку збуту цієї продукції. Тому легалізація бджільництва стає не лише внутрішньою потребою, а й умовою інтеграції України до європейського аграрного простору.
